- узбіччя
- —————————————————————————————узбі́ччяіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
узбіччя
Смотреть что такое "узбіччя" в других словарях:
узбіччя — [узб’і/ч :а] ч :а, р. мн. б і/ч … Орфоепічний словник української мови
узбіччя — я, с. 1) Бокова частина дороги, шосе і т. ін.; місце, простір вздовж дороги, шосе і т. ін. || Край лісу, поля і т. ін. 2) Схил гори, височини, насипу тощо … Український тлумачний словник
узбіччя — 1) (бокова частина шляху; місце вздовж дороги), узбочина, край (зі сл. дорога , шлях ) 2) див. схил … Словник синонімів української мови
берег — а, ч. 1) Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін. •• Пусти/тися бе/рега ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися. 2) чого і без додатка. Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін. 3) Край, узбіччя,… … Український тлумачний словник
обочина — и, ж. Бокова частина, край чого небудь (шляху, вулиці і т. ін.); узбіччя. || Те саме, що схил … Український тлумачний словник
узбочина — и, ж. Те саме, що узбіччя … Український тлумачний словник
узбочування — я, с. Поворот, збивання, спрямування чогось або когось до узбіччя … Український тлумачний словник
сток — (гори) узбіччя [IV] … Толковый украинский словарь
край — I 1) (лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії), кінець, крайка, закрайок, пруг, пружок 2) (місцевість, область, район, що має певні природні та кліматичні особливості), сторона, місцевість II див. біля III ▶ див.… … Словник синонімів української мови
схил — (похила, спадиста поверхня чого н.), у[в]кіс, спад, ухил, узбіччя, у[в]згір я (схил гори, височина); підгір я, підгірок (нижній схил гори) … Словник синонімів української мови
